МІНІСТЕРСТВО ТРАНСПОРТУ УКРАЇНИ

ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства транспорту України 09.12.2002 N 873 ( z1030-02 )
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2002 р. за N 1032/7320

ПРАВИЛА перевезення тварин, птиці та інших вантажів, які підлягають державному ветеринарно-санітарному контролю
1. Загальні положення
1.1. Тварини, птиця, харчові сирі тваринні продукти, сировина тваринного походження, біологічні, хіміко-фармацевтичні препарати, фураж та інші вантажі, зазначені в додатках 1 та 2, перевозяться залізницею всіма видами відправок (уключаючи ручну поклажу) з дозволу та під контролем спеціалістів структурних підрозділів державного ветеринарно-санітарного контролю на державному кордоні та транспорті Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України (далі - держветсанконтроль).

Перевезення продуктів, харчової сировини тваринного походження, бджіл, а також призначених для розведення та акліматизації раків, живої риби, рибопосадкового матеріалу (мальків), заплідненої та в ембріональній стадії ікри рибної та інших вантажів, що потребують дотримання певного температурного режиму, провадиться в порядку, передбаченому Правилами перевезення швидкопсувних вантажів ( z1031-02 ).
При загрозі ввезення збудників інфекційних хвороб тварин або можливості їх розповсюдження Державний департамент ветеринарної медицини може встановлювати особливі умови перевезення вантажів, які підлягають державному ветеринарному контролю, або в установленому порядку забороняти їх перевезення.

Перевезення вантажів, які підлягають державному ветеринарно-санітарному контролю, здійснюються:
у межах району - за ветеринарними документами, виданими регіональною службою держветсанконтролю в особі головного державного інспектора ветеринарної медицини цього району;
у межах України, областей та Автономної Республіки Крим - з дозволу управлінь ветеринарної медицини держадміністрацій Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та під контролем регіональних служб державного ветеринарно-санітарного контролю на державному кордоні та транспорті;
при ввезенні в Україну з-за кордону - за узгодженням з регіональними службами державного ветеринарно-санітарного контролю, а також з Державним департаментом ветеринарної медицини;

при вивезенні за кордон - за узгодженням з управліннями ветеринарної медицини держадміністрацій Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, а також з Державним департаментом ветеринарної медицини при вивезенні живих тварин усіх видів, птиці та племінного матеріалу. Вивезення провадиться під контролем регіональних служб державного ветеринарно-санітарного контролю на державному кордоні та транспорті.
1.2. На всі вантажі, які підлягають ветеринарно-санітарному контролю, відправник повинен пред'явити станції відправлення на кожний вагон (контейнер) або дрібну відправку ветеринарне свідоцтво, оформлене спеціалістом служби державної ветеринарної медицини за місцем виходу вантажу відповідно до Правил видачі ветеринарних документів на вантажі, що підлягають обов'язковому ветеринарному контролю, затверджених наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 07.08.97 N 27 ( z0326-97 ) та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20.08.97 за N 326/2130 (далі - Правила видачі ветеринарних документів). У ветеринарному свідоцтві зазначаються найменування, кількість місць (голів тварин, птиці) і маса вантажу, номер та дата видачі свідоцтва, а в разі перевезення шкіряної і хутрової сировини та хутра, крім того, - кількість штук.

Ветеринарне свідоцтво додається до залізничної накладної (далі - накладна), у графі "Заяви та відмітки відправника" якої вказуються номер та дата його видачі. Копія ветеринарного свідоцтва видається провіднику, який супроводжує тварин або птицю, а для інших вантажів залишається на станції відправлення, корінець залишається у лікаря ветеринарної медицини державної служби ветеринарної медицини, який видав свідоцтво.
1.3. Ветеринарні свідоцтва форми N 1 дійсні для пред'явлення на станцію навантаження протягом трьох днів з дня їх видачі, а форм N 2, 3 - протягом п'яти днів. Якщо термін ветеринарного свідоцтва закінчився, питання про можливість перевезення вантажу вирішується держветсанконтролем.
Ветеринарні свідоцтва та сертифікати, заповнені чорнилом різного кольору або неоднаковими шрифтами і почерками (крім підпису), з виправленнями та неясними печатками, у яких відомості про найменування, кількість місць та масу вантажу не збігаються з фактично пред'явленим вантажем, відсутні передбачені їх формою відомості, а також без печатки та підпису, без зазначення дати видачі, повного найменування посади, прізвища та ініціалів спеціалістів, що підписали або завізували документ, а також ксерокопії ветеринарних документів, у тому числі завірені, вважаються недійсними. Вантаж до перевезення за такими свідоцтвами та сертифікатами не приймається.

Завантаження вантажів, які підлягають ветеринарному контролю, без ветеринарного свідоцтва не дозволяється. Недійсне ветеринарно-санітарне свідоцтво вилучається спеціалістом держветсанконтролю. Про затримку вантажу лікар ветеринарної медицини держветсанконтролю складає акт та повідомляє регіональну службу держветсанконтролю.
1.4. Начальник станції повинен повідомити держветсанконтроль про завантаження вантажів, які підлягають ветеринарно-санітарному контролю, за 12 годин до його початку, а про завантаження тварин та птиці - за 24 години.
Вантажі, які підлягають ветеринарно-санітарному контролю, приймаються до перевезення тільки до тієї станції та на адресу того одержувача, які зазначені у ветеринарному свідоцтві. Змінювати станцію призначення та одержувача допускається у виняткових випадках і тільки з дозволу держветсанконтролю.

Переадресування імпортних вантажів тваринного походження провадиться лише в межах України з дозволу Державного департаменту ветеринарної медицини. Переадресовані вантажі повинні супроводжуватися ветеринарними свідоцтвами, у яких робиться відмітка про дозвіл Державного департаменту ветеринарної медицини на переадресування.
1.5. Станції відправлення та призначення вантажу проставляють на ветеринарному свідоцтві календарні штемпелі, що означає його недійсність для повторного використання.
1.6. На зворотному боці ветеринарного свідоцтва працівники держветсанконтролю проставляють відмітки про ветеринарний огляд вантажів при завантаженні, під час перевезення та на місці призначення, затверджують їх своїм підписом та печаткою, указуючи дату огляду. Ветеринарний огляд на станції відправлення провадиться до та під час завантаження у вагон, а на станції призначення - під час вивантаження.

Ветеринарний лікар держветсанконтролю має право вимагати від відправника вибіркового розпаковування тари з вантажем (до 10%). У разі невідповідності вантажу ветеринарним вимогам забороняє його перевезення згідно з частиною четвертою статті 13 Закону України "Про ветеринарну медицину" ( 2498-12 ).
1.7. Огляд вантажів спеціалістом держветсанконтролю може провадитись під час перевезення та в пунктах перевалки на інші види транспорту. На вимогу держветсанконтролю станції надають ветеринарні свідоцтва, перевізні документи на вантажі, які підлягають ветеринарно-санітарному контролю, та інформацію, пов'язану з проведенням ветеринарно-санітарному контролю при перевезенні цих вантажів.

У разі виявлення вантажів, які підлягають ветеринарно-санітарному контролю, без ветеринарних свідоцтв, з фальсифікованими ветеринарними свідоцтвами або з іншими порушеннями вимог Порядку пропуску вантажів, підконтрольних службі державної ветеринарної медицини, через державний кордон України, затвердженого наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 27.12.99 N 49 ( z0009-00 ) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.01.2000 за N 9/4230 (далі - Порядок пропуску вантажів), уживаються заходи відповідно до вимог цього Порядку.

1.8. Утрата під час перевезення ветеринарного свідоцтва на дрібні та вагонні відправки оформляється актом загальної форми, а вантажі затримуються на вимогу держветсанконтролю на станції виявлення до з'ясування можливості їх подальшого транспортування і видачі одержувачу.
1.9. На обгрунтовану вимогу держветсанконтролю для проведення заходів, пов'язаних з ветеринарно-санітарним контролем, вантаж може бути затримано на станції. Про затримку вантажу представник держветсанконтролю складає акт за участю працівника станції із зазначенням причин затримки та заходів щодо їх усунення. Копія акта додається до перевізних документів, у яких про це робиться відповідна відмітка.
2. Перевезення тварин та птиці

2.1 Перевезення тварин та птиці здійснюється вагонними відправками, завантаження їх у вагони провадиться на станціях, обладнаних спеціальними платформами. Як виняток допускається завантаження тварин з платформ загального користування, з майданчиків або автотранспортної техніки за наявності спеціальних перекидних містків або трапів.
Вивантаження тварин та птиці провадиться засобами одержувача на всіх станціях, відкритих для приймання та видачі вантажів.
Дрібними відправками тварини та птиця не перевозяться.
2.2. Тварини та птиця перевозяться у спеціалізованих вагонах, а в разі відсутності цих вагонів - в обладнаних для таких перевезень критих вагонах. Усе обладнання та пристрої, необхідні для перевезення тварин та птиці, надаються відправником.

Спеціалізовані вагони парку залізниці для перевезення тварин передаються м'ясокомбінатам та іншим організаціям на умовах тимчасового користування за договорами оренди.
Передача та повернення спеціалізованих вагонів повинні оформлятися приймально-здавальним актом, який додається до договору, з обов'язковим зазначенням у ньому технічного стану спеціального обладнання кожного вагона. Організації, які користуються цими вагонами, несуть відповідальність за збереження спеціального обладнання у порядку, установленому Статутом залізниць ( 457-98-п ) та договором.
На переданих для тимчасового користування вагонах орендарем з двох сторін наноситься трафарет з найменуванням організації-орендаря, станції та залізниці приписки вагона.

Перевезення тварин у спеціалізованих вагонах, як правило, повинно здійснюватися маршрутами або групами вагонів. Напрямки перевезення цих вагонів узгоджуються при оформленні договорів, ураховуючи розташування пунктів водопою тварин на залізницях (додаток 3).
Кожна група спеціалізованих вагонів повинна супроводжуватися провідниками організації, яка користується ними.
Порожні спеціалізовані вагони, які перебувають у тимчасовому користуванні (оренді), направляються в пункти завантаження за повними перевізними документами.
У періоди скорочення обсягів перевезення тварин, а також при перевезенні порожніх спеціалізованих вагонів у пункти завантаження організаціям-орендарям дозволяється завантаження їх фуражем та іншими вантажами за умови, якщо вони не спричинять пошкодження внутрішнього обладнання та погіршення санітарного стану вагону. Перелік таких вантажів установлюється договором.

За перевезення тварин у спеціалізованих вагонах, пробіг цих вагонів у порожньому стані (після вивантаження або для навантаження) та за проїзд провідників стягуються платежі в порядку та розмірах, установлених Тарифним керівництвом N 1, затвердженим наказом Мінтрансу від 15.11.99 N 551 ( z0828-99 ) та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01.12.99 за N 828/4121.

Очищення, промивка та дезінфекція спеціалізованих вагонів здійснюються залізницями на встановлених станціях із стягненням вартості ветеринарно-санітарної обробки цих вагонів з одержувачів на загальних підставах за ставками, затвердженими начальниками залізниць відповідно до статті 60 Статуту залізниць ( 457-98-п ).
У періоди скорочення обсягів перевезень забійних тварин у разі відсутності в організації-орендаря колій для відстою вагонів залізниці за договором надають місця відстою на станціях приписки або найближчих до них станціях. Відповідальність за збереження внутрішнього обладнання вагонів під час їх відстою покладається на організацію-орендаря.

2.3. Птиця перевозиться у клітках із суцільним щільним дном, які розташовуються у вагонах в один або декілька ярусів.
2.4. Для завантаження тварин та птиці повинні подаватися промиті, сухі, чисті, без сторонніх запахів вагони (1 категорія), а для завантаження племінних тварин - крім того, продезінфіковані (2 категорія).
Придатність вагонів для перевезення тварин та птиці визначається спеціалістом структурних підрозділів регіональної служби держветсанконтролю.
Завантаження тварин у вагони, звільнені після перевезення отрутохімікатів та мінеральних добрив, без відповідної обробки не дозволяється.

2.5. Тварини та птиця доставляються на станцію завантаження до терміну, призначеного начальником станції, і до завантаження у вагони оглядаються спеціалістами держветсанконтролю. Огляд тварин та птиці спеціалістом держветсанконтролю провадиться лише вдень. Для завантаження тварин та птиці в нічний час фронти завантаження повинні мати достатнє освітлення. Для проведення огляду відправник повинен надати необхідну кількість працівників.
Про дозвіл на відправлення тварин та птиці спеціалістом держветсанконтролю робиться відмітка у ветеринарному свідоцтві, а в разі заборони складається акт з вилученням ветеринарного свідоцтва та його дубліката і з повідомленням про це начальника станції. У разі заборони завантаження відправник повинен не пізніше ніж за дві години з моменту введення заборони забрати з території станції не прийнятих до перевезення тварин та птицю.
Завантаження тварин та птиці дозволяється лише в присутності та під контролем спеціаліста держветсанконтролю.

При виявленні хворих або підозрілих на захворювання тварин та птиці держветсанконтролем та відправником щодо них уживаються заходи згідно з діючими ветеринарно-санітарними правилами й інструкціями Державного департаменту ветеринарної медицини.
2.6. Завантаження тварин у криті та спеціалізовані для перевезення тварин вагони провадиться у кількості:
велика рогата худоба - від 16 до 24 голів у залежності від віку, розмірів та маси. Після розміщення вказаної кількості тварин у вагоні повинен залишатися вільний простір, достатній для того, щоб розмістилася ще одна тварина;
молодняк великої рогатої худоби - від 24 до 28 голів;
телята - від 36 до 50 голів в залежності від віку;

вівці та кози - від 80 до 100 голів;
свині: вагою до 80 кг - від 50 до 60 голів;
80 - 100 кг - від 44 до 50 голів;
100 - 150 кг - від 28 до 44 голів;
понад 150 кг - від 20 до 28 голів;
коні - не більше 14 голів, а при перевезенні племінних коней за племінними свідоцтвами кінних заводів - не більше 12 голів.
Норми завантаження племінних високопродуктивних тварин визначаються відправником за узгодженням з держветсанконтролем. Про завантаження тварин складається акт.

2.7. Коні у вагонах розміщуються паралельно поздовжній осі вагона головами до міждверного простору. У кожній половині вагона коні розміщуються у два ряди. Для проходу провідника в середніх рядах установлюється на одного коня менше, ніж у крайніх.
Для перевезення коней криті вагони обладнуються відправником:
чотирма поперечними дошками - конов'язями;
двома дошками - дверними закладками;
двома поздовжніми та чотирма поперечними фуражними дошками.
Дозволяється перевозити тільки розкутих коней.
2.8. Велика рогата худоба розміщується впоперек або вздовж вагона (крім спеціалізованих для перевезення тварин).

При поперечному способі перед завантаженням до незнімних дощок поздовжніх стін вагона прикріплюються шурупами залізні кільця або скоби, з розрахунку одне кільце на 1-2 тварини. Біля торцевих стін вагона настилаються полиці з двох дощок, які кладуться на незнімні дошки поперек вагона впритул до торцевої стіни. Після завантаження великої рогатої худоби в дверних отворах встановлюються решітки.
При поздовжньому способі розміщення великої рогатої худоби вагони обладнуються як для перевезення коней, але замість дверних дощок-закладок у дверних отворах установлюються решітки.
Завантаження та розміщення великої рогатої худоби в спеціалізованих вагонах провадиться тільки поперечним способом.
Вівці, кози, телята, свині та молодняк великої рогатої худоби завантажуються у вагони без прив'язу.

2.9. Перевезення в одному вагоні разом биків та корів, баранів та овець, кнурів та свиноматок, а також тварин або птиці різних видів не допускається.
У разі неможливості роздільного завантаження в окремі вагони тварин та птиці різного виду та статі їх перевезення в одному вагоні допускається за умови гарантованого розділення їх один від одного надійними перегородками.
Не допускається завантаження свиней у зимовий період при зовнішній температурі повітря нижче -25 град. C, а в літній період - великих свиней вагою більше 100 кг при температурі +25 град. C і вище.
2.10. Дрібні тварини перевозяться в клітках та ящиках, які розміщуються у вагоні в кілька ярусів. Відстань між верхньою кліткою або ящиком та стелею повинна бути не менше 20 см. Ящики та клітки встановлюються біля поздовжніх стін вагона з проходом для догляду за тваринами та вентиляції. Клітки та ящики повинні мати щільне дно та надійно закріплюватися після завантаження.

2.11. Перевезення диких тварин та звірів вагонними відправками здійснюється за умовами, установленими в кожному окремому випадку залізницею, держветсанконтролем та відправником. Хутрові звірі в залежності від їх виду перевозяться у металевих або міцних дерев'яних клітках з металевими решітчастими дверима. Двері кліток повинні мати міцні запори, які унеможливлюють самовідкривання, та замикатися на замки.
2.12. Відправник повинен забезпечити тварин та птицю доброякісними кормами та підстилкою на весь час перевезення, виходячи з добової норми, терміну доставки та необхідності дводобового запасу. Якість і придатність кормів обов'язково підтверджується ветеринарним свідоцтвом форми N 2. Свідоцтво додається до накладної, дублікат свідоцтва видається провіднику, який супроводжуватиме тварин або птицю, а корінець залишається у службі державної ветеринарної медицини, яка видала свідоцтво.

Увезення кормів із-за кордону з партією тварин, що імпортується, допускається за наявності на корми ветеринарного сертифіката, а при їх вивезенні з партією тварин за кордон лікар пункту держветсанконтролю виписує на корми ветеринарний сертифікат відповідної форми. Відправлення вагонів з тваринами та птицею з кормами без ветеринарного сертифіката забороняється.
У зимовий період при зовнішній температурі повітря в пункті відправлення -15 град. C і нижче застосування сирого жому, барди та силосу для корму не допускається.
2.13. Корм та підстилка перевозяться у вагонах разом з тваринами та звірами і завантажуються на фуражні полиці або в міждверний простір вагона. Зерновий фураж (овес, борошно, висівки, комбікорм) перевозиться у мішках, а сіно та солома - у запресованих тюках.

Для перевезення кормів (фуражу) та підстилки на вимогу відправника в рахунок його договору (плану) можуть надаватися окремі вагони.
2.14. Тварини та птиця перевозяться тільки великою швидкістю.
2.15. Провідники розміщуються у вагонах з тваринами і птицею і повинні виконувати обов'язки, передбаченні Правилами перевезень вантажів у супроводі провідників відправників (одержувачів), затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 N 644 ( z0868-00 ) та зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за N 868/5089.

Окремі вагони для провідників надаються за заявкою відправника в рахунок його плану.
Працівники станцій повинні попереджувати провідників вагонів з тваринами про початок маневрової роботи.
2.16. У літній період тварин необхідно вдосталь напувати водою не менше ніж два рази на добу, а в зимовий період - не менше одного разу.
На станціях, зазначених у додатку 3, залізниці повинні забезпечувати провідникам воду для напування тварин, мати необхідний інвентар (шланги) та надавати допомогу при напуванні тварин.
Корита для напування тварин надає відправник.

Про проведене напування тварин або про відмову провідника від напування станції повинні робити відмітки в дорожньому журналі провідника.
2.17. Поїзди з вагонами, завантаженими тваринами та птицею, на пунктах водопою повинні прийматися на колії, обладнані водопостачальними колонками або іншими пристроями для напування тварин. У разі неможливості приймання на колії, передбачені для водопою, начальник станції повинен забезпечити подачу цих вагонів на колії з водопостачальними пристроями.
Про відправлення вагонів станція водопою повідомляє наступну станцію, де буде провадитися напування тварин.
У разі непередбаченої затримки вагонів з тваринами на станції, не обладнаній водопостачальними пристроями, начальник станції вживає заходів щодо забезпечення своєчасного водопою тварин.

2.18. Очищення вагонів від гною під час перевезення здійснюється провідниками тільки на станціях, визначених начальником залізниці за узгодженням з держветсанконтролем. Начальник станції повинен забезпечити подачу вагонів з тваринами на колії, де може здійснюватися очищення вагонів.
У разі виявлення хворих тварин, а також при перевезенні тварин на особливих умовах, очищення вагонів від гною забороняється.
2.19. Про захворювання тварин або про те, що вони не приймають корм та воду, провідник повинен звернутися у письмовій формі до начальника станції про негайне повідомлення пункту держветсанконтролю, який обслуговує станцію.

2.20. У разі виявлення у вагоні хворих, слабких, полеглих та загиблих тварин або птиці підрозділ держветсанконтролю здійснює заходи згідно з ветеринарно-санітарними правилами та інструкціями Державного департаменту ветеринарної медицини.
Зняття трупів, хворих, слабких чи полеглих тварин або птиці, а також їх затримка та передача до карантину здійснюються залізницею на письмову вимогу держветсанконтролю. Вилучення з території станції трупів тварин або птиці здійснюється спеціальним транспортом під наглядом працівників держветсанконтролю. Про всі випадки зняття тварин та птиці або їх трупів з вагонів складається акт загальної форми, який разом із письмовою вимогою органу держветсанконтролю додається до перевізних документів. У графі накладної "Відмітки залізниці" станція робить відмітку про складання акта і про фактичні витрати залізниці на виконання робіт із хворими тваринами. На станції призначення (прикордонній або перевалки) ці витрати стягуються з одержувача (експедитора). Перелік станцій, на яких можуть зніматися трупи тварин, установлюється начальником залізниці за узгодженням з відповідним органом держветсанконтролю. Такі станції обов'язково повинні мати необхідні приміщення для тимчасового зберігання трупів тварин.

2.21. У разі несправності вагонів з тваринами та птицею станції вживають заходів до негайного ремонту та відправлення їх, по змозі, найближчим поїздом. Перевантаження птиці та тварин в інший вагон допускається, тільки коли несправний вагон відремонтувати неможливо. Про це станція повинна повідомити орган держветсанконтролю.
2.22. Про прибуття вагонів з тваринами та птицею під вивантаження станція призначення повідомляє одержувача та орган держветсанконтролю. Тварини та птиця приймаються одержувачем та вивозяться з території станції не пізніше 12 годин з моменту подачі вагонів для вивантаження.
2.23. Представник органу держветсанконтролю повинен оглянути тварин та птицю протягом 6 годин з моменту прибуття вагонів на станцію призначення. У разі відсутності на станції призначення пункту держветсанконтролю спеціалісти держветсанконтролю доставляються транспортом одержувача.

2.24. Вагони після вивантаження тварин та птиці направляються на санітарну обробку відповідно до вимог працівників держветсанконтролю.
Після вивантаження тварин та птиці одержувач повинен усі залишки гною та підстилки зібрати та скласти в міждверному просторі вагонів (крім вагонів, які надалі оброблятимуться за III категорією). З дозволу держветсанконтролю підгортання гною у вагонах, які надалі оброблятимуться за II категорією, може не провадитися.
2.25. У разі оголошення карантину залізниця встановлює згідно із статтею 29 Статуту залізниць ( 457-98-п ) та ветеринарним законодавством тимчасові обмеження або припиняє завантаження тварин та птиці.

Вагони з тваринами та птицею, які прибули на станцію, де оголошено карантин, переадресовуються для вивантаження на інші станції на вимогу одержувача та з дозволу органу держветсанконтролю.
Переадресування тварин та птиці в усіх випадках узгоджується з органом держветсанконтролю.
2.26. Увезення з-за кордону або вивезення за кордон тварин та птиці здійснюється тільки через ті залізничні станції, на яких є пункти держветсанконтролю, з дотриманням ветеринарно-санітарних умов. Тварини та птиця, що імпортуються, повинні супроводжуватися оригіналами ветеринарних сертифікатів, виданих державною ветеринарною службою країни-експортера мовами країни-імпортера і країни-експортера.

На тварин та птицю, що експортуються, пункт держветсанконтролю за місцем митного оформлення вантажу видає ветеринарний сертифікат відповідної форми.
2.27. Тварини та птиця, які імпортуються або експортуються, оглядаються лікарем ветеринарної медицини пункту держветсанконтролю. Про прибуття тварин або птиці начальник станції повинен своєчасно повідомити пункт держветсанконтролю.
На оглянутих тварин та птицю, що експортуються в треті країни (крім країн СНД), пункт держветсанконтролю за місцем митного оформлення вантажу відповідно до Правил видачі ветеринарних документів на вантажі, що підлягають обов'язковому ветеринарному контролю, затверджених наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 07.08.97 N 27 ( z0326-97 ), зареєстрованих у Мін'юсті 20.08.97 за N 326/2130, замість ветеринарного свідоцтва форми N 1 видає ветеринарний сертифікат установленої форми, завірений номерною печаткою і особистим підписом працівника держветсанконтролю та з відміткою "Експорт дозволено". Відправлення вагонів з тваринами та птицею без ветеринарного сертифіката забороняється.

На супровідних документах на тварин та птицю, які ввозяться з третіх країн, після проведення державного ветеринарно-санітарного контролю лікар ветеринарної медицини пункту держветсанконтролю ставить штамп "Вивантаження та митне оформлення під прикордонним держветсанконтролем" та номерну гербову печатку і підпис. Після цього транспортний засіб з тваринами та птицею може рухатись територією України до місця призначення. У місці призначення митне оформлення провадиться за наявності ветеринарних свідоцтв форми N 1, які видаються спеціалістами структурних підрозділів регіональної служби держветсанконтролю на підставі ветеринарних сертифікатів країни-експортера та після проведення відповідного ветеринарного огляду.
На тварини та птицю, що ввозяться з країн СНД, після проведення ветеринарного контролю на супровідних документах і "Ветеринарных свидетельствах" лікар ветеринарної медицини пункту держветсанконтролю ставить штамп "Вивантаження та митне оформлення під прикордонним держветсанконтролем" та номерну гербову печатку і підпис. На станції призначення митне оформлення вантажу провадиться за наявності відповідних "Ветеринарных свидетельств".

На тварини і птицю, що експортуються до країн СНД, лікар пункту держветсанконтролю за місцем відправлення вантажу оформляє відповідні "Ветеринарные свидетельства". На прикордонній станції лікар прикордонного пункту держветсанконтролю після огляду тварин (птиці) і перевірки супровідних документів проставляє на них штамп "Вивіз дозволено" та номерну гербову печатку і підпис.
2.28. Огляд держветсанконтролем тварин та птиці та видача ветеринарних документів повинні здійснюватися у межах термінів, установлених для митного огляду. У разі затримки вантажу понад цей термін, зумовленої необхідністю проведення ветеринарних заходів (карантин, щеплення тощо), пунктом держветсанконтролю складається акт, який додається до перевізних документів. Про строк і причину затримки робиться відмітка в перевізних документах.

2.29. Про кожний випадок виявлення хворих або підозрілих на захворювання заразними хворобами тварин та птиці, невідповідності даних, указаних у ветеринарних свідоцтвах, або їх відсутності ветеринарним лікарем пункту держветсанконтролю складається акт за участю представника станції (у відповідних випадках і митниці), а щодо зазначених тварин та птиці вживаються відповідні ветеринарно-санітарні заходи.
3. Перевезення інших вантажів, які підлягають ветеринарному контролю
3.1. За умовами цього підрозділу Правил перевозяться вантажі, зазначені в додатку 2.

3.2. На станціях навантаження, вивантаження та сортування сировини тваринного походження, у залежності від кількості вантажів, що приймаються, видаються, сортуються, виділяються окремі склади, ізольовані відділення на складах, ізольовані місця на складах або майданчиках з огородженням їх суцільною стіною висотою не нижче 2,5 м для тимчасового зберігання цих вантажів.
3.3. Для зважування та переміщення сировини тваринного походження всіх видів на станції виділяються окремі товарні ваги, настили на них та окремі візки.
Місця для приймання та зберігання сировини тваринного походження, ваги, настили та візки повинні періодично підлягати дезінфекції за вказівкою держветсанконтролю.

3.4. Люди, зайняті на завантаженні, вивантаженні та сортуванні дрібних відправок сировини тваринного походження, повинні працювати в захисному спецодязі. Використання цього спецодягу для роботи з іншими вантажами забороняється. Для зберігання вказаного спецодягу виділяються окремі шафи.
3.5. Забороняється перевезення разом в одному вагоні або контейнері:
продуктів та харчової сировини тваринного походження (крім консервів) з іншими продуктами харчування (крім консервів у стандартній упаковці), технічною сировиною тваринного походження, кормами для тварин, фуражем, пилоутворювальними вантажами, домашніми речами, тваринами, металевими виробами, фарбувальними, пахучими, випаровувальними речовинами та вантажами для побутових потреб;

м'яса з рибою, молоком та молочними продуктами, яйцями та яєчними продуктами;
охолодженого та остиглого м'яса з м'ясокопченостями;
риби та рибопродуктів з іншими видами вантажів;
свіжої та замороженої риби з копченою, в'яленою, солоною, маринованою тощо;
мокросолоної шкіряної та хутрової сировини з іншою технічною сировиною тваринного походження.
3.6. Шкіряна та хутрова сировина в прісносухому, сухосолоному та мокросолоному стані приймається до перевезення як вагонними, так і дрібними відправками в кипах (пачках), перев'язаних хрестоподібно міцними мотузками. Мокросолона сировина також може перевозитися у бочках та ящиках, які не протікають, а прісносуха та сухосолона - у твердій або м'якій тарі.

Кожна пачка мокросолоної сировини має бути загорнута в шкуру шерстю або міздрею назовні. Великі сухі шкури можуть перевозитися складеними вдвоє по довжині або згорнуті без перев'язування мотузками.
3.7. Забороняється перевезення залізницею шкіряної та хутрової сировини навалом без упакування та в замороженому стані.
3.8. У ветеринарних свідоцтвах на шкіряну, хутрову сировину та хутро, які підлягають дослідженню на сибірку, повинно бути відмічено, що при дослідженні вантажу на сибірку отримано негативний результат.
3.9. Без досліджень на сибірку за наявності клейма встановленої форми допускаються до перевезення шкури коней, великої та дрібної рогатої худоби, ослів, лошаків, мулів, яків, верблюдів, оленів, лосів, диких кіз та єнотоподібних собак, отримані від забою цих тварин на м'ясокомбінатах, бойнях, забійних майданчиках та в інших місцях під наглядом держветсанконтролю, а також шкури свиней забійного походження, шкури каракулевих (смушкових) ягнят, кролів, собак, котів, зайців, ховрахів, тхорів, білок, лисиць та інших хутрових м'ясоїдних тварин. У ветеринарному свідоцтві в цих випадках зазначається, що дана партія шкіряної та хутрової сировини не підлягає дослідженню на сибірку.

Шкури свиней забійного походження, шкури каракулевих ягнят, кролів, собак, котів, зайців, ховрахів, тхорів, білок, лисиць та інших хутрових тварин не клеймуються.
Шкури свиней невідомого походження підлягають клеймуванню після дослідження на сибірку.
3.10. Досліджена на сибірку шкіряна та хутрова сировина повинна мати клеймо лабораторії, яка проводила дослідження.
3.11. Перевезення технічної сировини тваринного походження дрібними відправками провадиться у відповідності до Правил перевезень вантажів дрібними відправками, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 N 542 ( z0797-01 ) та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.09.2001 за N 797/5988. До перевезення у збірних вагонах в упакованому стані допускаються: шкіряна та хутрова сировина, хутро, вовна, щетина, волос, пір'я, пух, кишкова сировина, сечові міхури, роги, копита, столові і ковбасні кістки, міздра та обрізки шкіряної сировини.

3.12. Вовна, щетина, волос, пір'я та пух, які перевозяться вагонними відправками, повинні пред'являтися до перевезення упакованими в м'яку непроникну тару, а дрібними відправками - в ящиках або в щільній м'якій тарі.
У ветеринарних свідоцтвах на перевезення вовни зазначається: вовна мита чи немита та яким способом вона промивалася - холодним чи гарячим. Кожна кипа вовни, що відправляється з вовномийок, повинна мати фабричне клеймо.
3.13. Кишки сухі та сечові міхури перевозяться в ящиках, корзинах або в кипах, загорнуті в щільну м'яку тару. Кишкова сировина сухосолона та мокросолона перевозиться в міцних бочках, що не протікають.
Кишки, пред'явлені до перевезення, повинні бути попередньо оброблені та ретельно очищені від внутрішнього вмісту.

Сухі кишки та сечові міхури можна перевозити також у багажних вагонах.
3.14. Роги, копита та кістки приймаються до перевезення тільки очищеними від м'яких частин та бруду, ретельно висушеними. Невисушені роги, копита та кістки до перевезення не приймаються.
Столові та ковбасні кістки, а також роги та копита дрібними відправками перевозяться у твердій тарі (ящики, бочки). Дозволяється перевозити роги, копита, кістки навалом без тари у власних та орендованих критих вагонах або контейнерах.
Кістки сирі, очищені від м'яких частин, у зимовий період при температурі вдень -5 град. C та нижче перевозяться у замороженому стані за умови згоди одержувача на таке перевезення. У цьому разі в накладній у графі "Заяви та відмітки відправника" відправник повинен зробити відмітку "Перевезення сирих кісток у замороженому стані з одержувачем погоджено".

У ветеринарних свідоцтвах на перевезення кісток зазначається їхнє походження (столові, ковбасні, польові).
Польові кістки та копита перед завантаженням обробляються освітленим розчином хлорного вапна та висушуються, про що зазначається у ветеринарному свідоцтві. Забороняється перевезення столових та ковбасних кісток разом з польовими, польових кісток дрібними відправками, завантаження у вагони та вивантаження з вагонів польових кісток, а також зберігання їх на станційних складах та майданчиках. Завантаження та вивантаження цього вантажу провадиться у місцях, указаних держветсанконтролем, безпосередньо з автотранспорту у вагони та з вагонів на автотранспорт.
3.15. Обрізки невичинених шкур перевозяться в сухому вигляді в мішках або в ящиках та коробках, перев'язаних мотузками.

3.16. Міздря у теплу пору року перевозиться в сухому стані в мішках або лантухах, а консервована вапняковим молоком - у бочках, що не протікають.
У холодну пору року при т

Источник: http://www.gelion-dogs.kiev.ua